До істин - намистин

Про книгу

> «Поезія Тараса Соловки для мене як «посеред озера нічного чорний лебідь». Щоб > розгледіти лебедя, потрібна висока світлочутливість... Вірші під цією > обкладинкою безкомпромісні, вони відображають драматичний і болісний пошук, що > до певної міри стосується нас усіх. А що в цих віршах немає страху, то вони > можуть лякати. Ян Веріх казав, що страх, — це як відчуття дотику в пальцях: > якщо його нема — вхопишся за полум’я й згорить рука... Тим, хто знає правила > поводження з вогнем, вірші Соловки подарують кілька сильних одкровень, > пов’язаних з осмисленням і формулюванням засадничих речей буття. — Галина > Петросаняк»