Обкладинка: Козацька філософія. Філософська та історіософська думка України XVII-XVIII ст

Козацька філософія. Філософська та історіософська думка України XVII-XVIII ст

Петро Кралюк

Серія: Великий науковий проєкт

Зараз немає в наявності в жодній книгарні

Ціни порівнюємо в межах одного видання: різні палітурки й переклади — різні книги.

2 паперові видання

  1. Козацька філософія. Філософська та історіософська думка України XVII — XVIII ст Петро Кралюк Фоліо · 2025 · ISBN 9786175511237
    Немає в наявності
  2. Козацька філософія. Філософська та історіософська думка України XVII-XVIII ст Петро Кралюк Фоліо · тверда
    Немає в наявності

Електронні та аудіокниги

Ціни окремо від паперових: це інший товар.

  1. Козацька філософія. Філософська та історіософська думка України XVII — XVIII ст Е-книга Петро Кралюк Фоліо · 2025
    від 180 грн 1 книгарня

Про книгу

Петро Кралюк (1958 р.) — доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Автор численних наукових робіт, низки романів і повістей, а також публіцистичних виступів у ЗМІ історичного спрямування. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від усталеної. Значну увагу науковець і письменник приділяє розгляду феномену українського козацтва. Зокрема, у книжці «Козацька філософія. Філософська та історіософська думка України XVII-XVIII ст.» показано становлення козацтва як соціокультурного явища. Адже на ту пору воно стає, принаймні на Лівобережжі, провідною силою українського суспільства, а отже, творить власні інституції, зокрема і в культурній сфері, прагне порозумітися з православним духовенством. Так, завдяки козацтву в 1620-1621 роках відновлюється православна ієрархія, своєю чергою представники українського православного духовенства пишуть твори на підтримку своїх благодійників. Під їхнім пером починає творитися козацька міфологія. Ба більше: козацтво мало безпосередній вплив і на формування своєї філософії як елементу елітарної культури, яку можна назвати козацькою — її зазвичай творили вихідці з козацького середовища, або люди, які мали стосунок до козацтва. Ця філософія певним чином відбивала козацькі інтереси у богословських творах, спрямованих на захист православної церкви, пов’язаної з козацтвом, літописах тощо. Лебединою піснею козацької філософії можна вважати твори Григорія Сковороди. Він створив філософський синтез, який з часом не втратив актуальності й став прийнятним для наступних поколінь українців.