Помаранчі - не єдині фрукти

Про книгу

Coming of age історія молодої британки в обрамленні фанатичної атмосфери євангельських християн У непрості моменти свого дитинства дівчинка завжди мала під рукою апельсин: вона хапала його, чистила і з'їдала так, ніби цей шматочок фрукта мав утішити її від усіх негараздів. Пізніше вона відкрила для себе інший, смачніший фрукт, який потрібно було їсти потайки, подалі від людських пліток і допитливого погляду матері; це був заборонений плід, але варто було ризикнути й насолодитися ним сповна. Всиновлена євангельською парою в маленькому англійському промисловому містечку, вона зростала в атмосфері релігійного запалу цілої громади. Перші роки її життя пройшли в метаннях між парафіянами, спокушеними проповідями й словами Біблії, але коли їй було трохи більше десяти років, дівчинка зрозуміла, що вона не така, як усі, і що закони її тіла приведуть її до відкриття іншого способу любові. На цьому тлі у 1985 році Джанет Вінтерсон опублікувала книгу «Помаранчі — не єдині фрукти» — історію про Джанет, яку мати вдочерила і виховала як одну з Божих обраниць. Ревна і пристрасна, дівчина, здавалося, була призначена для життя місіонерки, але потім вона закохується в одну зі своїх вірянок. У шістнадцять років Джанет вирішує покинути церкву, дім і сім'ю заради своєї коханої. Це зворушлива автобіографічна хроніка переходу від юності до дорослого життя, яка захопила читачів свого часу і залишається чудовим путівником на життєвому шляху.