RU

Про книгу

* 2010 — Гран-прі «GrandPublicSalondulivre» * 2010 — нагорода Генерал-губернатора Канади * 2010 — Гран-прі «RTL-Lire» Паризького книжкового ярмарку * 2011 — Гран-прі конкурсу «littéraireArchambault» * 2011 — відзнака за «мультикультурність» міжнародного літературного конкурсу «Mondello prize» * 2012 — номінант на нагороду за перший роман «Amazon.ca» * 2012 — номінант літературної премії Ґіллера від «Scotiabank» * 2012 — номінант літературної премії Генерал-губернатора Канади у номінації «переклад» * 2013 — номінант конкурсу «ManAsianLiteraryPrize» * 2014 — номінант Дублінської літературної премії (InternationalIMPAC Dublin Literary Award) * 2015 — перемога в конкурсі телепрограми «Canadareads» Багатьом із нас про В’єтнам майже нічого не відомо — хіба що ми знаємо кілька в’єтнамських ресторанів, де смачно готують, або ж бачили американські фільми про нескінченну криваву війну. Але ХТО вони — головні герої цього маловідомого конфлікту? Кім Тхюї — одна з цих «людей із човна», які втекли з пекла, щоб знайти порятунок в іншому білому краї. І невеличкими оповідями, історійками, афоризмами вона помалу малює образ квебекської пані з в’єтнамським акцентом, якій вдалося (чи, радше, яка мусила) пристосуватися до вторгнення комуністів, вижити у переповненому таборі для біженців, навчитися західному способу життя і, зрештою, звикнути до материнства. Через поетичність і гумор читати цю книжку — суцільне задоволення. Французькою RU означає «струмочок», у переносному значенні «витікання, потік, циркуляція» (сліз, крові, грошей) (LeRoberthistorique). В’єтнамською RU означає «колискова», «колисати». І це досконала назва для цього невеликого, однак сильного роману. > "Проза Кім Тхюї тече, наче поезія, — несе і заколисує. Вона сильна і > красномовна. Її перший роман дарує рідкісне відчуття блаженства" - Le Figaro > "Зворушливий автобіографічний роман... Поетична віньєтка Тхюї, обрамлюючи шлях > із Південної Азії до Квебеку, надає звичайній іммігрантській подорожі > самобутності" - The New York Times > "Не сентиментально... поетично і сильно" - The Guardian