Селяни в 2-х томах

Про книгу

Владислав Станіслав Реймонт (1867—1925) — видатний польський письменник. Його життя, сповнене буремних поворотів і несподіваних випробувань, відображено в реалістичній і водночас надзвичайно яскравій прозі. «Я хочу… з уривків думок і втрачених звичаїв, з вражень від землі, з усього, що є нашим… відбудувати польську душу», — писав Реймонт. Світову славу і Нобелівську премію 1924 року приніс йому роман «Селяни» — епопея про селянське життя в Польщі кінця ХІХ століття. Основна дійова особа твору — громада, об'єднана спільною працею та долею. Обряди життя людини підпорядковані ритму природи, яка й задає черговість праць і відпочинку. Невипадково роман складається з чотирьох частин, дві з них — «Осінь», «Зима» — входять до цього тому. У центрі сюжету — родина багатого господаря Мацея Борини, його молодої дружини красуні Ягни та сина Антека, у якого пристрасний роман з мачухою. За їхніми взаєминами, коханням, зрадою, болючим соромом і лютою злобою Борини спостерігає все село. У другому томі твору (частини «Весна», «Літо») автор продовжує розповідь про селянську громаду: багатіїв і бідняків, молодих і старих з їхніми конфліктами та проблемами, церковними святами й народними обрядами. Все село відвернулося від Антека і Ягни, засудивши їх за гріховну пристрасть. Борина, дізнавшись про зраду, не дорікав дружині, але відтоді ставився до неї, як до наймички. А в Ягну наче злий дух вселився і примушував йому суперечити. Антек же бажав смерті батькові. Багато гіркоти й образ накопичилося в серці кожного — там була вже не любов, там була ненависть.